Шампанське Henriot Brut Rose with box and glasses

Ассамбляж Brut Rose на 30% складається з вин трьох різні винтажей. Сортовий склад: 42% Шардоне, в основному із кращих виноградників престижного Кіт де Блан (Côte des Blancs), поруч із Реймсом; 58% Пино Нуар, що здебільшого відбувається з виноградників Монтань де Реймс (Montagne de Reims) і долини Марны (Vallée de Marne), неподалік від Реймса. 20% ассамбляжа — червоне вино
Шампанське витримується в тиші й півмороку легендарних галло-римських крейдових кар'єрів, які належать родині Энрио. Там, на глибині 18 метрів, постійно підтримується природня температура 12°C і вологість 98% — ідеальні умови для витримки шампанського. Пляшки з Brut Rosе зберігаються протягом 2-3 років. Після закінчення 2- літньої витримки шампанського на природньому осаді, що надає напою округлість і комплексність ( завдяки автолізу дріжджів), вино зазнає дегоржажу. Під час дегоржажа, у кюве додається зовсім невелика кількість цукру ( так звана дозування) — близько 8-10 грамів. Далі шампанське протягом напівроку витримується в спокої для завершення окисно-відновних процесів. Додавання цукру (дозаж): усі шампанські вина Будинку Энрио мають дуже мале дозування цукру

Історія династії Будинку Henriot іде в глибину століть. Уперше згадування про виноградники Реймса зустрічаються ще в 1550 році! Фундаторкою Будинку по праву вважається Апполин Анрио, (Appoline Henriot). Особистість, жінка неабиякого характеру, розуму й ділових якостей. І що, безумовно, зіграло певну роль — племінниця абата Годино (l'abbée Godinot) — знаменитого вченого, чиї праці внесли незаперечний вклад у розвиток виноробства у Франції в цілому й у Шампани вчастности.
В 1808 році, овдовівши, Апполин ухвалила рішення щодо виробництва шампанського в промислових масштабах. І удача супроводжувала їй. Її клієнтами став королівський двір Нідерландів, імператорський будинок Австро-Угорщині й багато інші аристократичні родини Європи. Шампанське проводилося й продавалося під маркою «Удова Старшого Энрио» («Veuve Henriot Aîné»).
ДО 1880 року, при Полі Энрио (Paul Henriot), праправнуку фундаторки Будинку, виноградники Henriot займають території кращих гранів крю в Кіт де Блан долини Марны й у Монтань де Реймс. 
Епідемія филлоксеры кінця XIX — початку XX століть і Перша Світова Війна завдали непоправної шкоди регіону, виноградники Шампани були на грані руйнування. Більші зусилля для відновлення Будинку Энрио й усього виноробного регіону почав Этьен Энрио (Etienne Henriot). В 1920-30 він почав відновлювати виноградники, збільшувати їхні площі за рахунок покупки кращих земель. Незважаючи на лихоліття й економічна криза Этьен Энрио зміг відкрити для Будинку новий ринок експорту. 
Після його смерті в 1957 році, кермо влади перейди до його сина — Жозефу Энрио (Joseph Henriot). Будучи професійним інженером-агрономом і досвідченим виноробом, Жозеф Энрио займав пост президента знаменитих будинків шампанського Charles Heidsieck, а потім Veuve Cliquot Ponsardin. 
У наш час підприємство очолює Станислас Анрио (Stanislas Henriot), представник уже сьомого покоління родини виноробів. З 2004 року він є Президентом Будинку. Будинок Энрио незмінно проводить політикові забезпечення найвищої якості свого шампанського. Більше того, по оцінці винних критиків — воно росте рік у рік. Додавання резервних вин дозволяє гарантувати рік у рік незмінність стилю шампанського Энрио.